flag Судова влада України

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Реорганізація місцевих загальних судів України, проблеми і можливі шляхи їх вирішення, - роз'яснює голова Диканського районного суду Дмитро Новак

26 вересня 2018, 12:08

 На виконання Указу Президента України № 451/2017 від 29 грудня 2017 року "Про реорганізацію місцевих загальних судів" на теперішній час в Україні активно ведеться процес реорганізації (злиття) місцевих загальних судів та державної реєстрації новоутворених окружних судів.

         Однак, у процесі проведення цієї реорганізації виникає ряд питань щодо розмежування повноважень як комісії з реорганізації, її голови, так і голів судів, керівників апаратів судів щодо здійснення кожним своїх повноважень протягом періоду реорганізації.

        Зокрема, на теперішній час до багатьох місцевих загальних судів надійшли з деяких територіальних управлінь Державної судової адміністрації України листи, у яких, всупереч вимогам чинного законодавства, вказується, що  повноваження щодо видачі наказів відносно суддів та працівників апарату суду, а також оформлення інших документів, що видаються при здійсненні трудового процесу (табелі обліку використання робочого часу тощо) належать голові комісії з реорганізації з дня ознайомлення з наказом про утворення комісії з реорганізації місцевого суду та призначення голови комісії.

         Аналіз діючого законодавства з питань реорганізації (ліквідації) органів державної влади, одним з яких є суди, зокрема Конституції України, ЗУ “Про судоустрій і статус суддів”, ЗУ “Про державну службу”, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Кодексу законів про працю України, ЗУ “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань”, типових рекомендацій, методик, розроблених Кабінетом Міністрів України щодо реорганізації (ліквідації) органів державної влади, свідчить, що у цих типових рекомендаціях щодо створення комісії з реорганізації (ліквідації) державних органів передбачається розроблення і затвердження Положення про комісію з реорганізації (ліквідації) державного органу, повноваження як цієї комісії, так і її голови з передбаченням, що головою такої комісії є її керівник.

        У такому разі відпадає потреба узгоджувати між керівником державного органу і головою комісії з реорганізації (ліквідації) питання визначення повноважень кожного з них під час проведення такої реорганізації.

         На жаль, такого Положення про комісію з реорганізації (ліквідації) місцевих загальних судів,  у якому б ці питання взаємодії між вищевказаними посадовими особами судів були визначені та були б зняті всі непорозуміння, Державна судова адміністрація України до цього часу не розробила і не затвердила.

          Аналіз Конституції України, норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, ЗУ “Про судоустрій і статус суддів”, ЗУ “Про державну службу”, Кодексу законів про працю України,  ЗУ “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” дає підстави стверджувати, що на період процесу реорганізації (ліквідації) судів суди і їх посадові особи, в тому числі голови судів і керівники апаратів цих судів, у повному обсязі виконують і здійснюють свої повноваження як і суд в цілому. Тобто, саме голови судів і керівники апаратів судів вирішують в установленому законом порядку питання забезпечення діяльності судів, прийняття на роботу і звільнення працівників суду, їх заохочення і стягнення, вирішення інших питань.

        Згідно положень вказаних вище законодавчих актів саме цим посадовим особам, а не голові комісії з реорганізації (ліквідації), надані права прийняття на роботу, звільнення з неї, вирішення всіх поточних питань діяльності судів тощо.

        Вказані їх повноваження закінчуються і припиняються лише у день внесення відповідного запису до Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення діяльності юридичної особи (у нашому випадку суду) і виключення відомостей про цю юридичну особу з вказаного Державного реєстру.

         Із зазначеного вище випливає висновок, що як комісія з реорганізації (ліквідації) суду, так і голова цієї комісії у процесі реорганізації суду не має і не може мати повноважень ні голови суду, ні керівника апарату суду.

         Комісія з реорганізації (ліквідації) суду та її голова, не перебираючи на себе всупереч діючому законодавству повноважень керівників судів і керівників апаратів судів, повинні організувати та провести комплекс заходів щодо інвентаризації матеріальних цінностей, архівного фонду, діловодства, судових справ тощо для вирішення в подальшому передачі всіх цінностей суду, який реорганізовується та припиняє свою роботу, до новоутвореного окружного суду, який у такому випадку є правонаступником суду у разі його реорганізації.

          Вищевказані моменти і питання діяльності комісії з реорганізації (ліквідації) суду повинні знайти своє відображення у Положенні про таку комісію, в якому також повинно бути передбачено, що повноваження голови комісії з реорганізації (ліквідації) суду продовжуються і після припинення діяльності місцевого суду та завершуються в день передачі останнього акту, документу створеному окружному суду.

          Слід наголосити на тому, що як накази Державної судової адміністрації України, так і, сподіваюся незабаром розроблене і затверджене, Положення про комісію з реорганізації (ліквідації) місцевих судів являються підзаконними нормативними актами та повинні розроблятися і прийматися у чіткій відповідності з Конституцією України, ЗУ “Про судоустрій і статус суддів”, ЗУ “Про державну службу”, нормами Цивільного кодексу України, Кодексу законів про працю України і ні в якому разі не суперечити їм, бо в іншому випадку вони будуть незаконними.

          На теперішній час в Україні проведено державну реєстрацію значної кількості новоутворених окружних судів.

          Однак, незважаючи на численні звернення судів, які наразі перебувають у процесі реорганізації (злиття), щодо надання штатних розписів новоутворених окружних судів з метою оперативного та належного укомплектування цих окружних судів, а також їх подальшого належного функціонування, ні територіальними управліннями Державної судової адміністрації, ні самою Державною судовою адміністрацією України вказані штатні розписи наразі не надаються, що вже створює серйозну напругу серед суддів та працівників апаратів судів і може в подальшому досить негативно позначитися на роботі новоутворених окружних судів, так як через зволікання у наданні штатних розписів можуть бути втрачені професійні кадри з великим досвідом роботи у судовій системі.

          Така позиція Державної судової адміністрації України викликає здивування, бо саме Державна судова адміністрація України згідно чинного законодавства повинна здійснювати заходи по організаційному і кадровому забезпеченню окружних судів.

          До того ж часу було достатньо, бо з дня прийняття Указу Президента України про реорганізацію місцевих загальних судів минуло аж дев'ять місяців!

          Підсумовуючи вищевикладене, хочеться ще раз наголосити на необхідності негайного розроблення і затвердження Положення про комісію з реорганізації (ліквідації) місцевих загальних судів, яке б закріплювало детальну процедуру проведення реорганізації (ліквідації) місцевих загальних судів та  чітке розмежування повноважень голів комісій з реорганізації (ліквідації) суду та голів судів, голів комісій та керівників апаратів судів, а також на необхідності термінового затвердження штатних розписів новоутворених окружних судів з метою їх подальшого належного укомплектування та функціонування, бо це буде сприяти як проведенню належним чином та в установленому діючим законодавством порядку процесу реорганізації (ліквідації) місцевих загальних судів у нашій державі, так і належному функціонуванню відразу після завершення вказаного вище процесу новоутворених окружних судів.

         

        Голова Диканського районного суду

        Полтавської області,

        заслужений юрист України                                                     Д.І. Новак