Екскурс в історію правосуддя. 1960-ті: 2 роки колонії суворого режиму одному - за порушення паспортних правил і бродяжництво, іншому – за злісне хуліганство

У 1966 році 28-річного безробітного безхатченка судили в Шепетівці за бродяжництво і порушення паспортних правил. Уродженець Пермі, який відбув 3 роки в’язниці, після звільнення подорожував містами Радянського Союзу і суспільно корисною працею не займався. Отримавши паспорт він не знайшов собі постійного місця проживання і ніде не прописався. За обидва порушення до нього застосовували адміністративні заходи, однак безрезультатно. Вироком суду чоловіка визнали винним за двома статтями - 196 і 214 КК 1960 року -  і за сукупність злочинів призначили 2 роки без волі у виправно-трудовій колонії суворого режиму.

Таке ж покарання у 1968 отримав 33-річний житель Шепетівки  за злісне хуліганство (ч. 2 ст. 206 КК 1960 року). Нетверезий чоловік із хуліганських спонукань перевернув столи та побив посуд в ресторані, лихословив на адресу працівників закладу, а одного навіть вдарив у живіт. Після прибуття наряду міліції та дружинників він чинив їм опір. Суд враховував, що дебошир раніше вже відбував покарання у тюрмі, тож на цей раз відправив його у колонію із суворим режимом.

На той час систематичне заняття бродяжництвом або жебрацтвом, що продовжувалося після попередження адміністративних органів, було злочином (ст. 214 Кримінального кодексу УРСР 1960 року). Каралося це позбавленням волі на строк до 2 років або виправними роботами до 1 року. Стаття 196 КК 1960 року передбачала відповідальність за злісне порушення паспортних правил у місцевостях, де введено паспортну систему. Порушення полягало у проживанні без паспорта або без прописки. У разі, якщо за такі дії вже застосовувалися заходи адміністративного впливу, однак людина їх продовжувала, її могли притягнути до кримінальної відповідальності. За таке можна було отримати до 2 років в’язниці або ж штраф до 50  карбованців.

Статті 196 і 214 були виключені з Кодексу лише у серпні 1992 року. Кримінальна відповідальність за хуліганство існує і дотепер, однак формулювання статей і санкції за ці злочини істотно різняться.

Нагадаємо, минулого разу в історичній рубриці ми розповідали про події 1950-х років: хуліганство у сільському клубі та кримінальні аборти.

За повідомленням прес-служби суду