«Головне питання – наскільки готова новобрана Верховна Рада України покласти край політичному впливу на судову систему»

 Таку думку висловив посол  Королівства Нідерландів в Україні Кейс Кломпенхаувер, відкриваючи конференцію «Стратегія реформи правосуддя: завдання для нового парламенту», яка відбулася 26 листопада у м. Києві за участі суддів, прокурорів, народних депутатів, провідних юристів та експертів у галузі юстиції

Мета конференції «Стратегія реформи правосуддя: завдання для нового парламенту», яка відбулася 26 листопада у м. Києві за участі провідних юристів та експертів у галузі юстиції, – обговорення ключових викликів для реалізації права на справедливий суд в Україні, стратегії реформ у сфері правосуддя і вироблення рекомендацій для політичних партій – членів парламентської коаліції щодо подальших змін у судовій системі та кримінальній юстиції в контексті імплементації Угоди про Асоціацію Україна – ЄС. Захід проведено  Центром політико-правових реформи та ГО «Реанімаційний пакет реформ» при сприянні Представництва ЄС в Україні, програми OPDAT Департаменту юстиції США та Програми МАТРА посольства Королівства Нідерландів.

Посол  Королівства Нідерландів в Україні Кейс Кломпенхаувер, вітаючи учасників конференції акцентував увагу на тому, що, коли він у вересні 2013 року вперше приїхав до України й на той час усі готувалися до підписання угоди про асоціацію, ніхто й гадки не мав, які події відбудуться у листопаді. «Сьогодні я можу сказати, що ми святкуємо нову Верховну Раду України», - відзначив він. Пан посол відзначив, що до початку роботи нового парламенту (27 листопада) було підготовлено коаліційну угоду – «досить вичерпний документ – дороговказ реформ, частинами якої є конституційна реформа і реформа судочинства». «Головне питання – наскільки готова новобрана Верховна Рада України покласти край політичному впливу на судову систему», – зауважив Кейс Кломпенхаувер.

Він також відмітив, що з лютого 2014 року жоден суддя не покинув посаду за неналежне здійснення правосуддя і, попри ухвалення Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», «процес очищення судової влади спотикається об опір». Він також звернув увагу на неналежне функціонування нових органів суддівського самоврядування та необхідність функціонального покращення Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. «Без проведення реформ Україна не матиме підтримки європейських країн, – відзначив Кейс Кломпенхаувер. – Настав час діяти».

Про необхідність мінімізувати вплив політиків на суди говорили всі учасники конференції. «Останній рік продемонстрував той факт, що судова влада втратила незалежність», – сказав  професор Києво-Могилянської Академії, член Ради з питань судової реформи Віктор Мусіяка, відзначивши, що зміни якості судової влади не можливі без зміни системи влади. Він, зокрема, прокоментував факти оскарження суддями висновків щодо них, ухвалених Тимчасовою спеціальною комісією з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, створеною відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні». «Система й сьогодні захищає права суддів», – зауважив Віктор Мусіяка, висловивши сумнів у готовності судової влади до самоочищення.

Завдання для нового парламенту, у якому вперше в історії країні може бути утворено проєвропейську конституційну більшість, визначив  експерт проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні», член Ради з питань судової реформи  Віргіліус Валанчюс. Він наголосив, що судову реформу неможливо проводити окремо від реформи прокуратури  і адвокатури, досудового слідства, виконавчої служби, адже усе це етапи, елементи системи правосуддя. «Комплексна система має охопити не тільки питання судоустрою і статусу суддів, а й сферу кримінального розслідування, виконання покарань, створення служби пробації, вторинної безоплатної правової допомоги, прозорого правосуддя, покращання доступу до інформації тощо. Ці питання не можна залишити поза увагою реформування системи правосуддя», – сказав  Віргіліус Валанчюс, підкресливши, що наразі Радою розроблено короткостроковий план змін на 2014-2015 роки, триває робота над стратегією реформування судової влади до 2020 року. Він також відзначив, що центром розробки судової політики у майбутньому, на його думку, має стати Рада суддів України.

У свою чергу Голова Верховного Суду України, член Вищої ради юстиції (за посадою) і член Ради з питань судової реформи  Ярослав Романюк повідомив, що Рада з питань судової реформи  працює не лише над стратегією реформування судової влади, а й над розробкою конкретних законопроектів, які будуть подані Президентом України на розгляд новообраного парламенту. Ярослав Романюк ознайомив учасників конференції з основними пропозиціями Верховного Суду України щодо реформування судової системи. Він наголосив, що розробка пропозицій до конституційної реформи – це  ініціатива самих суддів, які не бажають залишатися осторонь змін, що відбуваються в країні. Зокрема, йшлося про пропозиції про повернення до триланкової системи судів, реформування Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в один орган та наділення його повноваженнями призначати суддів безстроково, деполітизацію процесу формування суддівського корпусу (відсторонення парламенту від обрання суддів), скасування першого призначення суддів, підняття вікового цензу для зайняття посади судді – до 35 років. Він також наголосив на необхідності запровадження механізму досудового вирішення спорів, інституту кримінальних проступків тощо.

Учасники конференції обговорили проблеми реформування органів прокуратури та міліції. Так, за словами експерта Ради Європи Джеремі МакБрайда, новий Закон України «Про прокуратуру» став важливим етапом на шляху реформування цього державного інституту, однак, за його словами, частина рекомендацій Венеціанської комісії залишилася неврахованою. Зокрема, він наголосив на необхідності визначитися із статусом прокуратури, а також рекомендував розробити норми, які б дозоляли прокуратурі вести переговорний процес про визнання вини та  якнайшвидше позбавити прокурорів слідчої функції. «Роль прокурора полягає у керівництві слідством, – сказав Джеремі МакБрайд. –  Я пропоную вилучити з Кримінального процесуального кодексу України положення, які дозволяють правоохоронцям прямо подавати клопотання судді, адже саме прокурор буде на суді, реагуватиме на процес вирішення питання про допустимість та недопустимість доказів».

Утім, попри необхідність змін до законодавства, найважливішим, за словами Джеремі МакБрайда, сьогодні в Україні є належне виконання вже чинних норм закону.