ТСК оголосила перші висновки щодо перевірок дій суддів, які забороняли мирні акції протесту

 24 вересня 2014 року відбулося засідання Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, створеної відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» як посиленого тимчасового заходу для відновлення довіри до судової влади, законності і справедливості.

За результатами розгляду питань порядку денного Комісією ухвалено висновки про порушення присяги стосовно шести суддів, які ухвалювали рішення щодо учасників масових акцій протестів у період з 21 листопада 2013 року до 11 квітня 2014 року. Комісія  прийняла рішення про передачу цих висновків до Вищої ради юстиції для прийняття рішення.

Як повідомив на початку засідання голова Комісії Володимир Мойсик, жоден суддя, щодо якого проводилися перевірки, на засідання Комісії не з’явився.

Так, за результатами розгляду заяв заступника Генерального прокурора України Бачуна О.В. та народного депутата України Продан О.П. констатовано порушення присяги у діях судді Шевченківського районного суду міста Києва Кравця Дмитра Івановича.

Як повідомив під час засідання доповідач по справі, суддя Верховного Суду України у відставці Володимир Мойсик, скарга стосувалася рішень судді щодо захоплення учасниками масових акцій протесту у грудні 2013 року будівлі Київської міської державної адміністрації: «У ході вивчення матеріалів справи щодо перевірки судді встановлено, що 1 грудня 2013 року, вже після розгону студентського Майдану та захоплення Київської міської адміністрації  три народні депутати звернулися до КМДА з проханням проводити прийом громадян безпосередньо у приміщенні мерії.  

КМДА та Київська міська рада звернулися до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом, у якому просили визнати відсутнім право народних депутатів України приймати громадян у приміщенні КМДА, а у заяві – забезпечити позов шляхом заборони народним депутатам України, а також будь-кому іншому збиратися на збори у приміщенні КМДА за адресою Хрещатик, 36. «Попри те, що у позові йшлося лише про право народних обранців перебувати у приміщенні КМДА, суддя виніс ухвалу про забезпечення позову», –  констатував В. Мойсик.  Перевіркою також встановлено, що рішення про відкриття провадження та ухвала про забезпечення позову винесені суддею в нічний період. Доповідач також відзначив, що  остаточне рішення у цій справі апеляційним судом м. Києва було постановлене лише 15 березня 2014 року.

Члени ТСК також розглянули заяви адвокатів Костюченко Н.О. та Погосяна В.Е. відповідно та ухвалили висновок про порушення присяги у діях судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська Бібіка Миколи Миколайовича. Суддя не з’явився на засідання через хворобу.

За словами доповідача по справі, заступника голови Комісії, адвоката Маркіяна Галабали, йдеться про грубі порушення закону, міжнародних правових актів та практики Європейського суду з прав людини під час постановлення суддею ухвал про застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту щодо низки осіб, які 26 січня 2014 року були присутні на мирних акціях протесту в центральній частині м. Дніпропетровська. «Під час перевірки було встановлено, що клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу ґрунтувалися виключно на свідченнях працівників міліції або їх рапортах, тексти показів абсолютно збігаються і писалися під кальку, є обґрунтована підозра, що окремі покази свідків були сфальсифіковані», –  сказав Маркіян Галабала. Він також відзначив, що суддею не було надано оцінки тому факту, що слідчі дії у даному кримінальному провадженні здійснювалися слідчими, які не включені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тобто особами, не уповноваженими на проведення досудового розслідування. Вказане ставить під сумнів допустимість доказів у справі. Встановлено, що суддею відповідно до вимог статті 206 КПК також було проігноровано скарги затриманих на заподіяння їм працівниками міліції тілесних ушкоджень. За словами М. Галабали, вказані судові засідання відбувалися не в робочий час, встановлений правилами трудового розпорядку, та у закритому режимі. «Є докази недопущення до зали суду суддею сторонніх осіб з тих мотивів, що нібито в матеріалах кримінального провадження є документи під грифом «для службового користування», –  це  є порушенням статті 27 Кримінального процесуального кодексу про гласність кримінального процесу та статті 11 Кодексу суддівської етики», –  сказав доповідач, звернувши увагу і на те, що здається сумнівною суспільна небезпечність осіб через вік та хвороби. «Найприкрішою обставиною, виявленою під час перевірки, є неетична поведінка судді, про що свідчить запис судового засідання», –  зауважив Маркіян Галабала.

Розглянувши заяви Паньківської Г.Г., члени Тимчасової спеціальної комісії також ухвалили висновок про ознаки порушення присяги у діях судді  Шевченківського районного суду міста Києва Сіромашенко Наталії Володимирівни. Суддя не з’явилася на засідання через хворобу.

За словами доповідача, члена Комісії, судді Верховного Суду України у відставці Станіслава Щотки, йдеться про недотримання суддею норм законодавства України при постановленні рішення суду від 6 лютого 2014 року про притягнення заявника до адміністративної відповідальності.

У ході перевірки було з’ясовано, що рішенням судді, яке ґрунтувалося  на підставі протоколу інспектора ДАІ про адміністративне правопорушення, через відмову водія автомобіля, який належить заявнику, зупинитися на вул. Богатирській, 3, та рапорту працівника міліції, заявника  було притягнуто до адміністративної відповідальності та позбавлено права керувати будь-яким транспортним засобом пори те, що він не має посвідчення водія.

Заявниця зазначила, що суддя не встановила істотні обставини справи, винесла судові рішення на підставі сфальсифікованого протоколу про адміністративне правопорушення та рапорту працівників міліції, засідання відбулося без належного повідомлення особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності. Вказані обставини були констатовані у ході перевірки.

Тимчасова спеціальна комісія також розглянула заяви Середи М.Л. про проведення перевірки судді окружного адміністративного суду міста Києва Саніна Богдана Володимировича, суддів Київського апеляційного адміністративного суду Лічевецького Ігоря Олександровича, Мельничука Володимира Петровича та заяви Бєлова О.О. про проведення перевірки суддів Київського апеляційного адміністративного суду Лічевецького Ігоря Олександровича, Мацедонської Вікторії Едуардівни, Мельничука Володимира Петровича. Доповідач - суддя Верховного Суду України у відставці Микола Лвренюк.

Як відзначив доповідач, суддя Мацедонська В.Е. попросила розглядати заяву без її участі, а судді Лічевицький І.О. та Мельничук В.П. письмово звернулися із проханням відкласти розгляд справи, оскільки не ознайомилися із матеріалами справи.

Йдеться про заборону мирних зібрань (пікетування, пішої ходи, демонстрацій, мітингів, зборів тощо) з 1 грудня 2013 року по 07 січня 2014 року у м. Києві по вулицях Банковій, Грушевського, Богомольця, на Європейській площі, Майдані Незалежності, у парку «Хрещатий», встановлену відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2013 року за позовом КМДА до Київської міської організації політичної партії ВО «Батьківщина», Чемериса В.В., Закревської Є.О., Лебедь М.О., Каменєва М.В., депутатської фракції Політична партія «УДАР».

Постанова обґрунтована наявністю в матеріалах справи інформації про існування закликів учасників Майдану до виходу громадян на масові заходи та революції і повалення правлячого режиму, а також щодо використання димових шашок.  23 січня 2014 року колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді Лічевецького І.О., суддів Мельничука В.П., Мацедонської В.Е. постановила ухвалу, якою постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2013 року залишено без змін. Доповідач повідомив, що суддя Мацедонська В.Е. не погодилась із ухвалою 23 січня 2014 року та висловила окрему думку, у зв’язку з чим Тимчасова спеціальна комісія припинила провадження щодо вказаної судді.

17 квітня 2014 року Вищий адміністративний суд України  відмовив у задоволенні позовних вимог Київської міської державної адміністрації, мотивуючи своє рішення, зокрема, статтею 11 Конвенції з прав людини і основоположних свобод, якою гарантовано право кожного на свободу мирних зібрань, здійснення яких не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Утім судді, щодо яких проводилась перевірка, у своїх поясненнях наголошували, що проблема вирішення українськими судами адміністративних справ щодо заборони мирних зібрань викликана передусім тим, що на законодавчому рівні  досі залишається неврегульованим порядок проведення мирних зібрань. Суддя Санін Б.В. у своїх поясненнях також  акцентував увагу на тому, що подібне твердження міститься у рішенні ЄСПЛ у справі «Вєренцов проти України», та вказав, що розглядав справу з урахуванням практики, що склалася в адміністративних судах, зокрема у Вищому адміністративному суді України станом на день прийняття постанови. Суддя Санін Б.В. також зазначив, що постанова суду від 30 листопада 2013 року обмежувала право на мирне зібрання учасників лише у визначеній частині міста Києва та не перешкоджала проведенню таких мирних акцій в інших, заявлених організаторами у повідомленнях, місцях.

Залишаючи постанову Окружного адміністративного суду м. Києва без змін, а апеляційні скарги без задоволення, судді  Київського апеляційного адміністративного суду Мельничук В.П. та Лічевецький І.О. також письмово пояснили, що керувалися тим, що спеціального закону, який регулював би суспільні відносини у сфері мирних зібрань, законодавство України не має.

За результатами розгляду вказаного питання Тимчасова спеціальна комісія ухвалила висновок про порушення присяги в діях судді окружного адміністративного суду міста Києва Саніна Богдана Володимировича, суддів Київського апеляційного адміністративного суду Лічевецького Ігоря Олександровича та Мельничука Володимира Петровича.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» за результатами перевірки суддів Тимчасова спеціальна комісія ухвалила висновок, який повинен бути обґрунтованим.  Висновок Тимчасової спеціальної комісії про порушення суддею присяги разом із матеріалами перевірки направлено Вищій раді юстиції для розгляду та прийняття нею рішення у строк не більше трьох місяців з дня надходження висновку у порядку, визначеному законом.

Суддя має право на оскарження рішення Вищої ради юстиції в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Висновок Тимчасової спеціальної комісії про порушення суддею присяги є обов’язковим для розгляду Вищою радою юстиції. Відповідно до ст. 6.9.2, 6.9.3 Регламенту Комісії на засіданні за результатами голосування головуючий оголошує лише резолютивну частину рішення Комісії, усі рішення Комісії протягом семи днів після ухвалення будуть оприлюднені на офіційному веб-сайті Вищої ради юстиції.